- ланцюг
- [лан'ц'у/г]
-ц'уга/, м. (на) -ц'уз'і/, мн. -ц'уги/, -ц'уг'і/ў
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
ланцюг — а/, ч. 1) Ряд металевих кілець, послідовно з єднаних одне з одним. 2) звичайно мн. Те саме, що кайдани 1). 3) мн., чого, які, перен. Те, що сковує волю, свободу, пригнічує кого , що небудь. 4) Суцільний ряд, сукупність кого , чого небудь,… … Український тлумачний словник
ланцюг — іменник чоловічого роду … Орфографічний словник української мови
ланцюг з рустів — Пілястра або лопатка, складена з прямокутних рустів (синонім стовп з рустів) … Архітектура і монументальне мистецтво
іскробезпечний електричний ланцюг — искробезопасная электрическая цепь intinsically safe circuit eigensicherer Stromkreis, funkensicheren Stromkreis електричний ланцюг, виконаний так, що електричний розряд або нагрівання елементів ланцюга не здатне запалити вибухонебезпечне… … Гірничий енциклопедичний словник
запобіжний канат (ланцюг) — предохранительный канат safety cable Sicherheitsseil канат обо ланцюг, призначений для запобігання від падіння гірничоїгірської машини при обривістрімчакові її тягового органу ву процесі експлуатації на пластах зіз кутамизакутками падіння понад… … Гірничий енциклопедичний словник
ланцух — ланцюг … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
ванц — ланцюг … Лемківський Словничок
дзоркнути — («ланцюг дзоркнув») задзвеніти, забряжчати [III] … Толковый украинский словарь
брынчати — ланцюг бринчить … Лемківський Словничок
ланцюговий — а, е. 1) Прикм. до ланцюг 1). •• Ланцюго/ва реа/кція фіз., хім. реакція, продукти якої, своєю чергою, вступають у взаємодію з висхідними продуктами. Ланцюго/ве ди/хання хоровий виконавський прийом, який полягає у неодночасній зміні дихання… … Український тлумачний словник